Рятуючись від війни: люди, що виїхали з «гарячих точок» розповіли, як їм живеться у Лозовій

Два тижні поспіль у Лозову приїжджають люди з міст і сіл, де зараз ворожа Росія вбиває українців та знищує їх домівки. Вдома було нестерпно чути вибухи й відчувати постійну небезпеку, розповіли переселенці, яких розмістили у соціальному готелі. Люди згадували, як ховалися у підвалах та врешті вирішили залишити все й сім’ями покинути рідні місця.

По місту та селам нашої громади розселили більше ніж 2 500 людей, повідомила начальниця Управління праці та соціального захисту населення Вікторія Кіпкало. Наразі внутрішньо переміщені особи проживають у квартирах й будинках, де їх приймають місцеві жителі, також люди живуть у комунальних установах – Ліцеї №4 та у соціальному готелі для переселенців на 1 мікрорайоні.

Покинули домівки, рятуючи свої родини

Харків’янин Олександр та п’ятеро членів родини його нареченої Яни (дід — Олександр, мати — Євгенія, тато — Сергій, брати — Славік та Максим) до Лозової приїхали на таксі. Сплатили близько 6 тис. грн, аби виїхати з міста, що обстрілюють вороги. Переселенці розповіли, що стало нестерпно й страшно від вибухів та переховувань.

«Ми жили на «Сонячному», це біля «Рогані». Коли почали стріляти, 24 лютого, ми тільки вдень спустилися до бомбосховища і все, майже не виходили. Через 2 тижні вирішили, що треба покинути місто. Почали сильно стріляти й повилітало все скло у нашій квартирі. Було страшно коли, були вибухи на подвір’ях, в 100 метрах від будинку. У нашому районі жодного будинку не залишилося де б не було вибитих вікон. Через знайомих знайшли прихисток у Лозовій», — говорить Олександр.

У Лозовій родину розмістили у соціальному готелі. З продуктами й речами проблем не мають, допомагають волонтери, за що переселенці дуже дякують. До війни Олександр працював на хлібозаводі «Кулиничі», його наречена навчалася у кулінарному училищі. Вся родина вірить, що війна скоро закінчиться перемогою України й можна буде повернутися до дому.

В перемогу України вірить і родина Сергія з села Грушеваха. Чоловік 7 березня вивіз з дому до Лозової мати Ніну, жінку Надію та 7-річного Дениса, бо в селі все бомбили.

«У нас міст через канал «Дніпро - Донбас» підірвали, хати попідривали, школу, сільраду, клуб, села можна сказати вже немає. Ми 2 доби ховалися у погребі. У наш гараж потрапив снаряд під час авіанальоту. На щастя там не було ні нас, ні нашої машини, бо на пів години раніше ми на ній і виїхали. Поселили нас тут, умови хороші, все є. Волонтери допомагають, дякуємо людям», — говорить Сергій.

До війни родина Сергія займалася господарством. Є 15 гектарів землі, худоба з того й жили, бо люди звикли працювати на землі віддавати їй всі свої сили. Люди не схотіли фотографуватися для публікації, не мають настрою, переживають за своє надбане добро та чекають, коли наступить мир.

Соціальний готель

Загалом у соціальному готелі для біженців проживають 45 людей повідомила комендантка. Для людей є всі умови — кухня, кімнати, пральня, вбиральня. Єдине, що поки не має телевізору, щоб спостерігати за новинами. Соціальний готель у Лозовій облаштували в рамках проєкту допомоги внутрішньопереміщеним особам «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури», що фінансували за кошти Уряду ФР Німеччина через KfW Банк Розвитку (2016 – 2018 роки). Виконавці проєкту — Український фонд соціальних інвестицій та місцева громада.

Читайте також: У Лозовій розпочато онлайн реєстрацію громадян, які приїхали рятуючись від війни (ФОРМА)

У Лозовій створюють реєстр вільного житла для біженців