Присоединились к поэтическому флешмобу: лозовчане делятся стихами в соцсетях

В соцсетях стартовала акция «Вірші мене не полишають». Поклонникам стихов предлагают поделится любимыми произведениями и пригласить друзей. Лозовчане присоединились ко флешмобу и тоже опубликовали любимые стихи.

Лозовские поэтессы литературного клуба «Лигос» опубликовали стихи, которые сочинили сами и написали любимые поэты.

Ольга Тарасова поделилась стихом украинского поэта Дмитрия Павлычко и авторским стихом о знаменитой украинской писательнице и поэтессе Лесе Украинке.

Кохання «Одержимої» Лесі

Вони зійшлися в час близької кари,

Дві безнадійно хворих самоти.

Судили їх, казали, що не пара.

А йдіть-но ви усі під три чорти!

А мати? Чи вона не розуміла

Своєї доньки щирих почуттів?

Напевне ж, щастя донечці хотіла.

А батько, той уже і поготів.

Довірливо коханому Сергію

Чутливе своє серце віддала.

Із ним здійснилися її надії.

Недовго, та щасливою була.

Судилося їм щастя небагато,

Спокою ж ні на йоту не було.

Недовго смерті довелось чекати:

Харон уже підняв своє весло.

Чи хто бува готовий до розлуки?

Та час настав прощання і зневір.

Понура ніч і невимовні муки

Думками пролилися на папір.

Молилась Леся всіма молитвами,

Вдихаючи жертовний фіміам.

Вона нещасну долю проклинала,

Як прокляла все в світі Міріам.

Тій наче вітер безпорадність сіяв,

Ламаючи нескорені крила.

І як було три смерті у Месії,

Так Міріам їх три пережила.

Як одержима думкою про жертву,

Все вірила, що стануться дива.

Та хіба можна сиву пам'ять стерти?

Як далі жити? А вона – жила.

Ненависть, відчай, забиття камінням…

Ніхто юрбу злостиву не спиняв,

Нікого не осяяло прозріння.

А Він такої жертви не прийняв.

Хто провокує смерть в самому цвіті?

Чи спопеляють душі почуття?

Та саме так заведено у світі –

Ціною смерті пізнавати сенс життя.

Поэтесса из Лозовщины Вера Чуркина поделилась произведением Ольги Мудрицкой.

"Влітку"

На природі, світе милий,

Розгорнулись мої крила.

Оживаю - Ви ж просили,

Відчуваю нові сили.

Пестять душу в травах роси,

Квіти в полі ваблять очі.

Вітер чеше мої коси,

Зорі лащяться щоночі.

Ліс і річка у лужочку,

З очеретом і вербою.

Зупинюся на горбочку,

Оглянуся і постою.

Хай оглушить мене тиша,

Хай моя душа одужа.

Розказати б в піснях, віршах,

Як люблю я літо дуже.

Поэтесса Елена Белошниченко опубликовала стих Любови Филенко «Разные вальсы танцуем мы с вами» и собственный стих «Цілувало мене літо»

Цілувало мене літо

Теплими вустами.

Дарувало пишні квіти,

Вимиті дощами

Ізціляло мене літо

Щедрою росою.

Пригощало-дивувало

І медом, і красою.

І смачними яблуками,

Що в садок манили,

Гарними, духмяними,

Спіло-наливними.

Веселило мене літо

Серпанком строкатим,

Обіймало мене літо

Вітерцем крилатим.

Также ко флэшмобу присоединилась лозовчанка, преподаватель Дома творчества ЕленаКоновалова. Она опубликовала авторский стих о любви.

Храни тебя, ангел!

Если даже все демоны ада

В моем сердце огонь разожгли,

Всёравно я безумно рада

Это сладкой искре любви!

Если даже все ангелы неба

Соберутся у края земли,

Я пойду за пороком следом,

Даже если бы черти несли...

Если даже стрелой раскаленной

Мою душу пронзит эта страсть,

Я остановлюсь безумно влюбленной,

Не имея над чувствами власть!

Я прошу у всех ангелов неба

Хранителей жизни земной,

Где бы, с кем бы, когда бы ты не был

Пусть они будут рядом с тобой!

По условиям флешмоба, в течение 8 дней участники должны выкладывать собственные стихи или любимых авторов. Каждый день — один стих. Ежедневно нужно приглашать нового участника. Желающие присоединиться к поэтической акции должны пройти по этой ссылке.

Все фотографии  участников флешмоба с их страниц в Facebook.

Читайте также: Что почитать на досуге: лозовчане советуют любимые книги

Лозовчан приглашают принять участие в литконкурсе «Легенды родного края»