Метою ліквідації маси банкрутства є конвертація всіх активів банкрута у грошові кошти, які потім будуть розподілені між окремими кредиторами. Якщо ви хочете максимально задовольнити кредиторів, ліквідація повинна проводитися максимально ефективно, швидко та якісно, докладніше на сайті. Тому нормативні акти не можуть посилити рамки, в яких буде рухатися одержувач під час ліквідації маси банкрутства - якщо майно банкрута включає предмет, який важко продати навіть за умов примусового продажу, то не слід вперто прагнути його продати, оскільки це продовжить провадження та погіршить його витрати.

Скільки часу ліквідується банкрутство?

За загальним правилом, керуючий у справі про банкрутство повинен вжити заходів щодо завершення ліквідації маси банкрутства протягом шести місяців. На практиці рідко буває, що одержувач може ліквідувати активи банкрута протягом цього періоду. Однак не завжди керуючого у справі про банкрутство слід звинувачувати у перевищенні зазначеного строку. Неважко уявити собі банкрута, активи якого включали кілька об’єктів нерухомості та значну кількість рухомого майна. Якщо додати до цього той факт, що в банкруті працює близько 20 співробітників та веде бізнес у різних регіонах країни, 6-місячний термін просто здається нереальним. Значний ступінь формалізму характерний також для проведення тендеру та аукціону, що також не допомагає "дотримати" вищезгаданий термін.

Підозрілі дії приймача та судді?

Часто під час провадження у справі про банкрутство деякі кредитори, не знаючи особливостей процедури банкрутства та змісту окремих положень закону, створюють враження, що керуючий та суддя діють проти своїх інтересів. Однак, закон про банкрутство містить ряд положень, що надають розпоряднику та судді повноваження щодо адаптації ліквідації до конкретної справи та прискорення всієї процедури. Чим швидше буде завершено процедуру банкрутства, тим меншими будуть витрати. А менші процесуальні витрати означають більш високе задоволення кредиторів. Наприклад, якщо у складі банкрутства немає грошей для покриття витрат на провадження, розпорядник може без згоди ради кредиторів продати рухоме майно з одного джерела.

Крім того, одержувач може продати власне рухоме майно:

  • яке може швидко погіршитися, 

  • яке внаслідок затримки продажу значно втратить цінність,

  • або зберігання якого спричинить надто високі витрати щодо їх вартості.